Лекція повчальна.
лектор з багаторічним двадцятидворічнім стажем
Для початку треба погодитися з позицією, що життя - це те, що ми про нього думаємо. І відбувається з нами все те, на що ми погоджуємося.
Отож, головне розставити наголоси.
Є 5 з половою речей, які створюють кардіограму нашого життя: дім, робота, друзі, кохані, хобі та рожеві окуляри. (За останнє велике спасибі Тетяні Шіімон)
Дім має бути домом! Місцем, куди хочеться повертатися і де є рідний плед, теплий кіт, шерстяний чай і маса альбомів в друзях з фотографіями.
Не так? Значить треба набратися сміливості зробити дім комфортним! Домовитися з авторитарним батьком на переставлення меблів (ну хоча б стола) на місяць (ну хоча б на тиждень). Купи рідке мило, і помістити поряд із звичайним, притарабанити на кухню китайський комплект з ножів, і поставити на поличку для краси, знаючи із самого початку про його нефункціональність.
Чим займатися і чи варто рухатися по закшталтованій прямій "школа-університет-робота-пенсія"? Перше і найголовніше: себе треба відчувати. Відчувати і слухати, відчувати і робити так, як відчуваєш. Майже завжди, за винятком ліні.
Робота має бути цікавою, трошки творчою, і вимагати час-від-часу додаткових неоплачуваних зусиль. Їй (роботі) треба віддаватися, її треба любити)
Я завжди вибираю цікаву роботу. Хоча періодами мені здається, що це робота вибирає мене.
У моєму житті порядок денний важливий. Якщо я маю купу часу, то більш вірогідно, що я нічого не зроблю. Та спробувати нічим не займатися, ніде не працювати і просто робити те, що хочеться треба! Правда, не відомо на скільки мене вистачить при такій специфічній зайнятості)
І навіть соціопати мають друзів. Може то не завжди люди, та вони є)
Паскудно бути самому. Розуміти це починаєш, коли шукаєш, кого б то витягнути до театру, у клуб чи пошвендяти магазинами. Ми любимо мати друзів. Друзів ми теж любимо.
Друзі міняються. Це констатація факту. Вона ні не погана, ні не хороша. Шкільні друзі залишаться шкільними, університетські університетськими. З ними гарно зустрітися 2чі нарік, обійняти і довго ділитися переживаннями. Чудово, що є такі друзі, і що вони саме такі.
"Головний недолік наших друзів - їхні друзі".
Тому: єдине правило як дружити - це ДРУЖІТЬ!
Якщо стосунки руйнують дрібнички, то логічно, що ці ж дрібнички дуже важливі.
Про кохання стільки всього написано, що навіть не знаю, як тут бути...
Якщо немає коханого, мають бути друзі)
Тому єдине правило - дружити!
Купила нещодавно пластилін. Поскладала старі пазли, роблю так щоосені. Як добре, що батьки колись нам з братом їх подарували. А ще люблю розмальовувати диски, пляшки, і всяке таке... Якщо мене спитають чи маю я хобі, то без вагань відповім, що маю. На запитання "яке?" треба думати довго. Чи то стільки всього люблю, чи то стільки всього маю... чи може не маю хобі?
Треба бути творчим! Вирізати сніжинки із серветок, збирати цукрові пакетики, мати багато секретів і обов'язково ними ділитися!
Можна жити на трьох стовпах із 5ти. Можна лише на роботі.... але як паскудно, коли в житті одна робота.
Головне розставити наголоси, мої любі.
P.S. і останнє (половинка):
Люблю читати позитивні блоги. Якось так трапилося, що від ображених і сумних постів радості набираєш менше (у кращому випадку), і якось так повелося, що до людей, у яких все так погано, дуже хороше притягуватися боїться.
