нотатки про Одесу

І так, вітаю вас в Одесі, де навіть під час прохолодного жовтня сонячно і тепло!

Ви вийшли із потяга усміхаючись таксистам, які поспішають запропонувати свої послуги, провідниці, яка приносила зранку каву і великому напису "Львів-Одеса" на табло біля колії...
а потім ви сідаєте на 5 трамвайчик і їдете у пункт призначення.

Здавалося б, уся та одеська особливість Ільфа і Петрова, Марка Бернеса і Леоніда Утьосова відійшла на задній план, а місто заполонили бутики, іноземні студенти і сучасні розваги.
Парадоксально на перший погляд, але і бутики, і осучаснене місто гармонує із такою типовою одеською вуличною творчістю.

Хітом цього сезону стала пропозиція проведення тесту на рівень інтелекту та характеристика моєї особистості по почерку! Так ще в школі мене захопило почеркознавство і Дороті Сара. Мама казала не валяти дурня, залишити в спокої популярну психологію і займатися уроками. І о еврика! мені тоді б одеську кмітливість, і я була б маленьким магнатом ще в 11му класі! :)

Натхненна розумінням як легко в Одесі роблять з "мухи інформаційний привід", я загорілася бажанням почитати місцеву пресу. Ввійшовши в роль інтелігентної туристки я попросила продавця тутешніх друкованих шпальт порадити мені щось популярне і найбільш читабельне.
Мені запропонували якусь "хорошую газетку". Я придбала. "Время Ч"!.
На третій сторінці мені детально розповідала журналістка (певно добряче обізнана) про святкування дня Покрови на Львівщині, Тернопільщині та Волині... І як вони там живуть, жах один!

Отож знову потяг, люди, вагонний стук...
і як насправді комфортно там, де ти живеш.